Він так любив людей, що сяяв весь зорею.

Він так любив людей, що сяяв весь зорею. Під такою назвою підготовлений літературно-поетичний портрет до 190-річчя з дня народження Степана Васильовича Руданського - українського поета, фольклориста, перекладача античної літератури, автора класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Народився поет 6 січня 1831 року на Вінничині. Прожив лише 39 років, але залишив по собі неоціненну спадщину. Він є автором понад 200 віршованих гуморесок, кількох поем і віршованих хронік, водевілю, ряду ліричних поезій і балад. Усі свої твори поет називав співомовками. Багато пісень, які ми співаємо чи слухаємо належать перу Степана Руданського. "Ти не моя","Повій, вітре, на Вкраїну", "Мене забудь","Ой з-за гори, ой з-за кручі"- це декілька пісень які відомі серед нас. Сам Руданський був фаховим лікарем, працював у Ялті, під час епідемії холери заразився від своїх пацієнтів, там і помер. Могила Степана Руданського знаходиться у Ялті і на сьогоднішній день. Помер, але творчість залишилася в історії української поезії 19 ст.своєрідним явищем. Вона не вмерла в забутті. Посмертній славі можуть позаздрити найвідоміші літератори, бо вона зростає рік у рік у хатинах мільйонів людей. Від себе хочу додати, що співомовки Руданського - це щось особливе, це як "Кобзар" Шевченка, заворожує і затягує. Хто ще його не читав, рекомендую!