Поет і пісняр Андрій Малишко

До 110 - річчя з дня народження Андрія Малишка бібліотека с.Підлипці підготувала літературний портрет"Поет і пісняр Андрій Малишко" Андрій Самійлович Малишко (14.11.1912-17.02.1970), український поет, перекладач, журналіст, літературний критик. Постать А. Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю. Малишко – поет могутнього ліричного обдарування. Його з упевненістю можна назвати ліриком від Бога. Малишко любив рідну мову, плекав рідне слово і пісню. Цією любов’ю осяяна поезія останніх літ, де він якось по-новому осягнув суть і призначення поезії. 📚Творчий доробок поета - близько 40 збірок. Перші вірші А. Малишка з’явилися в газетах і журналах ще в 1930 р., а через кілька років вийшла невеличка збірочка "Дружба" трьох молодих авторів, де було вміщено і твори А. Малишка. Ранні вірші А. Малишка (починаючи з 1936 р., поет друкував їх у збірках "Батьківщина", "Лірика", "Народження синів", "Березень", "Жайворонки" та інших) чарують і приваблюють простотою і безпосередністю світосприймання, світлим і щирим поглядом на життя. 📚У період Другої світової війни А. Малишко - на фронті: головним чином працює кореспондентом військових газет. Одна за другою виходять збірки його віршів: "До бою вставайте!" (1941), "Понад пожари" (1942), "Україно моя" (1942), "Слово о полку" (1943), "Битва" (1943), "Полонянка" (1944). Багато віршів, статей, нарисів поет друкує в газетах і журналах. А. Малишкові були притаманні рідкісне поетичне обдарування, палка уява і глибоко народне розуміння краси й добра. Постійно звертався Малишко до образу матері. У довоєнній поезії для ліричного героя мати - духовний критерій життя, його "моральне сонце". Але особливо неповторним образ матері окреслюється у роки Другої світової війни. Митець піднявся до філософських узагальнень, змалювавши не тільки конкретні риси своєї матері, а й образ Ярославни, чиїм ім'ям він назвав свою матір. Це - образ самої України, що через віки просить своїх нащадків захистити Батьківщину від лютого ворога, фашистського варварства, промовляючи "Сини мої, де ви, сини". Ця поезія - один із шедеврів української лірики 🎼🎶Найпродуктивніший етап у творчості поета починається із середини 1950-х pp. Цей етап - етап ліричної пісенної творчості. Збірка "Що записано мною" (1956) поєднала тексти відомих пісень: "Знову цвітуть каштани", "Пісня про Київ", "Як на дальнім небосхилі"; у збірці "Серце моєї матері" (1959 р.) - "Пісня про рушник", "Ми підем, де трави похилі" (справжній ліричний гімн молодості, коханню); у збірці "Полудень віку" (1960) - "Вчителька"... У їх озвученні поету допомагали такі музичні корифеї, як брати Майбороди (тільки з композитором Платоном Майбородою було створено понад 30 пісень: "Київський вальс", "Ми підем, де трави похилі...", "Ти, моя вірна любов", "Стежина", "Вчителько моя", "Пісня про рушник", "Гаї шумлять біля потоку", "Журавлі", "Білі каштани", "Колискова", "Пролягла доріженька"), Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський, А. Штогаренко, С. Козак, О. Білаш. Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів. 🎬Письменник - автор текстів пісень до фільмів: "Макар Нечай" (1940), "Богдан Хмельницький" (1941), "Роки молодії" (1942), "Щедре літо" (1950 р.), "Долина синіх скель" (1956), "Лілея", "Таврія" (1959), "Чорноморочка" (1960), "Абітурієнтка" (1973). А також сценарії до кінокартин: "Квітуча Україна" (1961), "Ми з України" (1962).